Мараховський Л.Ф. д.т.н., професор, ДЕДУТ
Козубцов І.М., к.т.н., професор РАЕ, НЦЗІ ВІТІ
Аналіз останніх досліджень і публікацій, по напряму дослідження. На деякий логічний взаємозв’язок типології особи вказують раніше проведені ряд досліджень (С. Балабанова, Б. Бідного, Е. Козлова) по вивченню типології аспірантів [1].
Формування цілей доповіді. Обґрунтувати, що на якість розвитку методологічної культури аспірантів і ад’юнктів впливає виховна характеристика (типологія) відношення наукових керівників.
Результат дослідження. Експериментальна частина науково-педагогічного експерименту по перевірці гіпотези, що на якість розвитку методологічної культури ад’юнктів впливає виховна характеристика (типології) наукових керівників. Дослідження проводилася рознесено в просторі (географічному розуміння) і в часі. Результати носять незалежний характер, але узагальнивши і порівнявши, аналогічно вказую на існуванні зв’язку між перерахованими характеристиками. Перераховані умови і місце проведення експериментів представлені нами в табл. 1.
Таблиця 1. Умови організації і проведення науково-педагогічного експерименту по перевірці результатів досліджень
|
№ п/п |
Місце проведення науково-педагогічного експерименту і час проведення |
Науковий керівник експерименту |
Досліджувалось типологія |
|
1 |
РГКП «Західно-казахстанський аграрно-технічний університет ім. Жангір хана (Республіка Казахстан) (2011 – 2014 рр.) |
к.е.н. професор Л.С. Таршилова |
викладання |
|
2 |
Військовий інститут телекомунікацій і інформатизації (2011 – 2016 рр.) |
І.М. Козубцов |
наукових керівників |
|
3 |
Науковий центр зв’язку і інформатизації Військового інституту телекомунікацій і інформатизації (2011 – 2016 рр.) |
І.М. Козубцов |
наукових керівників |
|
4 |
Державний економіко-технологічний університет транспорту (2012 – 2016 рр.) |
д.т.н., професор Л.Ф. Мараховський |
наукових керівників |
Кластерна типологія наукових керівників. Розглянемо зразкову типологію наукових керівників за результати опитування аспірантів і ад’юнктів. Результат узагальнений у вигляді категорій, і на відміну від класифікації по А.М.Новікову [2], ми в даній роботі розширили градацію до чотирьох кластерів, що дозволяє точніше класифікувати. З погляду аспірантів, ад’юнктів всіх наукових керівників можна умовно розбити на наступних чотири кластери. Імена цим кластерам ми надали відповідно до термінології прийнятої А.С. Міхальовим [3].
Таблиця 2. Кластерна типологія наукових керівників
|
Кластер |
Найменування кластера |
Рівень розвиненості МКТ |
Вплив, що надається на розвиток МКТ |
Темперамент особи |
стать |
|
|
чоловіки |
жінки |
|||||
|
% |
% |
|||||
|
1 |
активний ерудит |
високий |
активна ерудиція |
холерик |
13 |
20 |
|
2 |
активний дилетант |
середній |
активне дилетантство |
меланхолік |
15 |
6 |
|
3 |
пасивний ерудит |
низький |
пасивна ерудиція |
сангвінік |
30 |
56 |
|
4 |
пасивний дилетант |
дуже низький |
пасивне дилетантство |
флегматик |
42 |
18 |
Висновки. Таким чином, можна зробити наступні виводи:
поганий науковий керівник підносить істину аспірантові, хороший – учить її знаходити;
якісний виховний вплив на розвиток методологічної культури аспірантів надає якісне викладання наук, в любові наукового керівника до своєї науки та передачі (трансляції) її; позитивного ставлення наукового керівника до свого аспіранта-учня;
узагальнені результати умовної кластеризації за соціонічною типологією людини, що дозволяє уникнути помилок в підборі науковим керівником аспірантів і якісніше забезпечувати трансляцію науковими керівниками методологічної культури своїм аспірантам, ад’юнктам і претендентомздобувачам вченого ступеня. Слід враховувати, що соціонічний тип – це свого роду незмінний з часом “скелет психіки”, на який накладається виховання, освіта, вплив оточення і багато інших чинників, завдяки яким кожна людина стає неповторною особою, внаслідок чого не дозволяє з 100% вірогідністю прогнозувати;
на можливість застосування соціонічного типу до кластеризації наукових керівників вказує те, що тип не міняється з часом, людина може розвиватися або деградувати, але в рамках свого типу.
Елемент наукової новизни. Вперше проведено дослідження по узагальненню результатів умовної кластеризації типології людини і зв’язку її відношенням до професійної діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Многомерная типология аспирантов / С. Балабанов, Б. Бедный, Е. Козлов, Г. Максимов // Социологический журнал. – 2003. – №3. – С. 71 – 85.
2 Новиков А.М. Методология научного исследования // Научные основы развития образования в XXI веке: 105 выступлений членов РАО в СПбГУП. – Санкт-Петербург: СПбГУП, 2011. – С.599 – 608.
3. Михалев А.С. Математическая знание-деятельностная модель специалиста / А.С. Михалев // Инновационные образовательные технологии. – 2009. – №4(20) – С. 5 – 12.
Количество просмотров публикации: -