МИТНА ЛОГІСТИКА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Кіорпе Анна, Савенко Тетяна

Дата публикации: 05.01.2015

Опубликовано пользователем: Анна Кіорпе

Рубрика ГРНТИ: 06.00.00 Экономика. Экономические науки

Ключевые слова: ,

Библиографическая ссылка:
Кіорпе А., Савенко Т. Митна логістика як фактор економічної безпеки України // Портал научно-практических публикаций [Электронный ресурс]. URL: https://portalnp.snauka.ru/2015/01/2327 (дата обращения: 28.11.2023)

Кіорпе Анна1, Савенко Тетяна1
1Запорізький національний університет

Аннотация
У статті ставиться завдання розглянути митну логістику, як чинника, який надає економічну безпеку України .У ній описана і проаналізована система Митна логістики. Виявлено та обґрунтовано необхідність використання Митна діяльності в Україні, яка об’єднує процеси реалізації Митна режимів, які пов’язані з фізичним переміщенням зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон країни.


CUSTOMS LOGISTICS AS A FACTOR OF ECONOMIC SECURITY UKRAINE
Kiorpe Anna1, Savenko Tatyana1
1Zaporizhzhya National University

Abstract
This article seeks to examine the customs logistics as a factor that provides economic security of Ukraine .In it described and analyzed Customs logistics system. And revealed the necessity of using Customs of Ukraine, which combines process of customs regimes are associated with the physical movement of foreign goods through the customs border of the country.


Митна логістика – це ряд заходів, основним завданням яких є вирішення питань, пов’язаних з організацією та документальним забезпеченням доставок вантажів між країнами.

Митна логістика – це нова галузь логістики. Вона з’єднує дві дуже важливі для розвитку України, як незалежної держави та її євроінтеграційного курсу сфери, а саме – логістичну та митну діяльність. Логістика, зокрема еврологістіка, визначає напрями інтеграції України до світової транспортно-логістичні системи. Митна ж діяльність повинна забезпечити економічну безпеку України в умовах глобалізації світового господарства.

Актуальність теми: при глобалізації економіки головними умовами виживання держави стають два фактори – здатність виробляти конкурентоспроможну продукцію, і ефективно управляти своїми зовнішньоекономічними контактами.В наш час велику роль в розвитку країни відіграє зовнішня торгівля товарами та послугами,посилюється взаємозалежність країн ,ускладнюються види і способи переробки товарів на митних територіях держав і за їх межами.

Мета даної роботи: розгляд митної логістики як фактора економічної безпеки України.Об’єктом митної логістики є зовнішньоторговельні потоки в той час, коли вони перетинають митний кордон країни.

Питаннями логістики займалися такі вчені: Д.О. Іванов,  В.К. Козлов, Ф. Котлер, Н. Круминш, М.А. Окландер, Н.І. Чухрай  та інші. У працях розглядаються проблеми логістики на мікрорівні  та макрорівні.

Виклад основного матеріалу. Зв’язок між митною діяльностю та логістикою простежується в Митному кодексі України, [1] але чіткого терміна «митна логістика» в Економічній енциклопедії України немає.

Логістична функція митної діяльності полягає у логістичній організації процесу митної переробки вантажів, яка поєднує процеси реалізації митних режимів, які пов’язані з фізичним переміщенням зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон країни.

Логістика у митній діяльності повинна забезпечити:

¾    узгодженість матеріальних, інформаційних і фінансових потоків у митній діяльності;

¾    оптимальну технологію переміщення товарів через митний кордон з метою прискорення цього процесу;

¾    відпрацювання стандартних логістичних вимог як по відношенню до митних режимів, так і до учасників зовнішньоторговельної діяльності.

На мою думку, можна зробити наступний висновок, логістична функція митної справи охоплює дві складові:

1) логістизацію процесу митної переробки вантажів;

2) митну діяльність транспортно-логістичних компаній – як іноземних, що діють в Україні, так і українських.

Перша складова має за основу аналіз митно-логістичних потоків, які пов’язані з перетином митного кордону України зовнішньоторговельними потоками та стягненням відповідних митних зборів та платежів. Основу митно-логістичних потоків складають зовнішньоторговельні потоки, вони включають вхідні (імпорт) та вихідні (експорт) види потоків. Їх супроводжують інформаційні потоки: вихідні (від митниць до центрального органу), вхідні (навпаки), супровідні (документи на товар). Фінансові потоки також бувають вихідні (стягнення та перерахування мита до бюджету) та вхідні (державне фінансування митниць).

Великі транспортно-логістичні фірми мають у своїй структурі митні пости та ліцензовані митні склади, можуть виконувати функції митного перевізника та митного брокера, тобто вони самі можуть здійснювати митні функції.

Митний брокер [4] – підприємство, яке здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які перетинають митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм Митного кодексу України (МКУ) та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

На даний час у законодавстві України не визначений порядок ліцензійних умов проведення митної брокерської діяльності та згідно з нормами чинного митного законодавства Державної митної служби України (ДМСУ) введені такі поняття: «підприємство, яке здійснює декларування на підставі договору» і «особи, уповноваженої на декларування».

Підприємство, що здійснює декларування вантажів на підставі договору, це підприємство, яке зареєстроване на території України і здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України, а також має право від свого імені за рахунок і за дорученням власника (власника) вантажу самостійно здійснювати такі операції в галузі митної справи:

¾    декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;

¾    подавати митному органу України документи, необхідні для митного оформлення;

¾    пред’являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, які декларуються;

¾    забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, які декларуються;

¾    виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного оформлення і митного контролю товарів і транспортних засобів, які декларуються в певному порядку рішення митних органів України.

Для здійснення декларування такому підприємству необхідно отримати свідоцтво про визнання його декларантом, а також мати у своєму штаті осіб, уповноважених на декларування, які отримали відповідні кваліфікаційні свідоцтва. Видача кваліфікаційного свідоцтва такій особі здійснюється митним органом, в зоні діяльності якого розташоване підприємство, яке здійснює декларування на підставі договору за наявності заяви від підприємства, або громадянина на видачу свідоцтва. Для видачі кваліфікаційного свідоцтва в митниці створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспити у кандидатів з метою визначення їх рівня знань і кваліфікації для здійснення декларування. Митниця також організовує навчання осіб, уповноважених на декларування, проведення консультацій та прийняття іспитів у встановленому законодавством порядку.

Митний перевізник [3] – підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених п. 1, 2 і 4 частини першої ст. 161 МКУ, і має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним перевізником може бути тільки підприємство-резидент. Ліцензія на право здійснення діяльності митного перевізника є дійсною на всій митній території України.

Митний режим – це сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей. Митний кодекс України кваліфікує митні режими як комплекс митних операцій, пов’язаних з процесом фізичного переміщення зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон.

Митний кодекс України включає 13 видів митних режимів, зокрема:

1) імпорт (митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень);

2) реімпорт (митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством термін, ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території);

3) експорт (митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України);

4) реекспорт (митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше, ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України, вивозяться з цієї території в режимі експорту);

5) транзит (митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України);

6) тимчасове ввезення (вивезення) (митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України або вивозитися за межі митної території України з обов’язковим за наступними поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування);

7) митний склад (митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України);

8) спеціальна митна зона (митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом);

9) магазин безмитної торгівлі (митний режим, відповідно до якого товари (а також супутні товарам роботи), не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без стягнення мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання);

10) переробка на митній території (митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки згідно митному режиму експорту);

11) переробка за межами митної території (митний режим, відповідно до якого товари, які знаходяться у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну);

12) знищення або руйнування (митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем або приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, які знищуються або руйнуються);

13) відмова на користь держави (митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання).

Україна і 170 країн входять до складу ВТАО.Постановою Верховної Ради України “Про приєднання України до Конвенції і про створення Ради Митного Співробітництва”19 червня 1992 року Україна стала членом Організації. Членство україни в ВТАО сприяє

ефективній роботі митних служб,збір статистики по зовнішній торгівлі ,також має вплив на розвиток міжнародного митного співробітництва з країнами,які входять до складу ВТАО.

Угодою в області митних тарифів є ГАТТ / ВТАО, завдяки якій відбулося «митнє роззброєння» ( консолідації та зменшення мита) в 1950 – х рр. середній митний тариф у світі складав 25 — 30%,до 2000року середній рівень митних тарифів індустріальних країн знизився до 3,8% і нині – менше 5%. Ці зміни призвели до підвищення відкритості багатьох країн,які мають за мету активізацію зовнішньої торгівлі. Вступ України до ВТАО (2008 рік) вимагає подальшої гармонізації національної митної політики і практики із світовою.Предметом митної логістики є зовнішньоторговельні потоки,які перетинають митний кордон України. Митна логістика складається з таких структур як регіональна,компонентна та функціональна. Регіональна структура складається з 6 рівнів регіональних митно-логістичних систем.Це локальний , мікро, мезо, макро, мега та мета рівні. На локальному рівні митно-логістична діяльність здійснюється на митних постах та пунктах пропуску. Україна межує з сімома країнами, на кордонах з якими визначено 234 пункти пропуску , з яких міжнародних 144, міждержавних – 36, місцевих – 55. На даний час працює 210 пунктів пропуску, в т. ч. міжнародних та міждержавних: для залізничного сполучення – 42, повітряного – 18, морського та річкового – 39, паромного – 4, автомобільного – 77. За країнами – сусідами України припадає: Росія – 27 митних постів та 41 пункт пропуску; Молдова – відповідно 17 та 39; Румунія – 9 та 17; Польща – 5 та 16; Білорусь – 5 та 15; Угорщина – 5 та 7; Словаччина – 6 та 5. Якщо врахувати протяжність кордону України з кожною з вищевказаних країн, то в середньому на один український прикордонний митний об’єкт припадає54,2 кмкордону з Білоруссю,28,2 км– з Росією,23,5 км– з Польщею,29,9 км– з Румунією,20,7 км– з Молдовою,9,6 км– з Угорщиною та7,5 км– зі Словаччиною. Таким чином, найбільш насиченим митною інфраструктурою є західний напрям зовнішньоторговельних зв’язків України. Компонентна структура регулює діяльність митних режимів. Функціональна структура митної логістики має логістичні особливості в здійсненнені митної діяльності в процесі зовнішньоекономічних перевезень вантажів автомобільним, повітряним, залізничним і водним видами транспорту.Перевезення вантажів через митний кордон регулюється Митним кодексом України.

Мікрорівень представляє собою митниці,які відповідають за здійснення митної діяльності,стягують митні платежі.В даний час митниця є універсальним інструментом. На неї покладено функції сприяння зовнішній торгівлі, захисту внутрішнього ринку та забезпечення економічної безпеки, а також збору грошей до бюджету .Митниці бувають зовнішні,внутрішні,на кордонах спеціальних економічних зон.

На мезорівні діяльність здійснюється в регіональних митницях.

Макрорівень митно-логістичної діяльності-це рівень національної митної системи.

Митна система України -це сукупність засобів і методів державного регулювання експорту та імпорту товарів, які є важливим елементом в зовнішньоекономічній діяльності. Митна система держави формується в результаті митної політики.

Мегарівень митно-логістичних систем – це рівень інтеграційних угруповань країн світу, тобто митних союзів. Прикладом може бути ЕС, який створив єдину митну систему Спільноти та прийняв Митний кодекс ЄС.

На метарівні митно-логістичних систем – у глобальному митному просторі відбувається координація та співпраця таких взаємопов’язаних сфер як зовнішньоторговельна, митна, транспортно-логістична . Керує цим процесом Всесвітня митна організація.

Митна логістика інтегрує такі важливі функції митної діяльності, як тарифно-регулююча, інформаційно-аналітична, контрольно-пропускна і фінансово-економічна. Метою логістично- митної діяльності є ефективна логістична організація всіх видів потоків, які існують в митній справі. Це відноситься до зовнішньоторгівельного, інформаційного і фінансового потоків, які в сукупності формують інтегрований товарно-інформаційно-фінансовий потік, контролювати який є службовим обов’язком митних постів та митниць, під час перетину митного кордону держави. Інтегрований характер митно-логістичних потоків відповідає комплексній структурі митної логістики, яка включає компонентну, регіональну і функціональну структури. Компонентна структура митної логістики розкриває логістичні особливості митних режимів, відповідно до Митного кодексу України. Регіональна структура характеризує регіональні митно-логістичні системи, зокрема локальні (митний пост), мікрорівня (митниця), мезоуровня (регіональна митниця), макрорівня (митна служба держави), мегарівня (митна система інтеграційного об’єднання країн) і метауровня (глобальне митний простір) . Функціональна структура митної логістики відображає особливості митної діяльності на автомобільному, залізничному, повітряному, водному (морському та річковому), трубопровідному та електронному видах транспорту. [2]

Отже, можна зробити наступний висновок: використання логістики в митній справі – це лише частковий випадок Митна логістика як наука і практика управління економічними потоками, що проходять через митний кордон, включають крім логістики митної переробки вантажів також інформаційнулогістику митної справи, фінансову логістику митних платежів, логістичний менеджмент .

Необхідність логістичної організації митної справи пояснюється більшими і все більшими масштабами ЗЕД ,ільш повною інтеграцією економіки країн Європи в світове економічне співтовариство.
Библиографический список

  1. Митний кодекс України від 15 січня 2003 р. – К.: Атіка, 2003. – 160с.
  2. Смирнов И.Г. Логистическая функция таможенной деятельности в Украине// Logistics. – 2007. – №8. – С. 12-16.
  3. Смирнов І.Г. Митна логістика: компонентна структура// Наук. вісник Волинськ. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2007. – №2. – С.160-168.
  4. Горб К.М., Олексієнко О.Ю. Аналіз митного забезпечення прикордонних територій України// Проблеми розвитку прикордонних територій та її участі в інтеграційних процесах// Матеріали ІV Міжн. наук. – практ. конф. Том 2. Луцьк: Вежа, 2007. – С. 183-189.

Количество просмотров публикации: -

© Если вы обнаружили нарушение авторских или смежных прав, пожалуйста, незамедлительно сообщите нам об этом по электронной почте или через форму обратной связи.

Связь с автором публикации (комментарии/рецензии к публикации)

Оставить комментарий

Вы должны авторизоваться, чтобы оставить комментарий.